/Files/images/_MG_4560_Perfect365.jpg

Аркан Валентина Олександрівна -

учитель початкових класів, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

Упродовж кількох останніх років я працюю над проблемою « Підвищення якості навчально – виховного процесу в початковій школі шляхом використання інтерактивних форм роботи з молодшими школярами».



Перед собою ставлю мету:

1.Зробити процес навчання, наскільки це можливо, цікавим та раціональним.

2.Навчити учнів самостійному мисленню та діям.

3.Поєднати розумове, моральне, естетичне, художнє, трудове виховання.

Як правило, до нас приходять різні діти: одні мріють про школу, інші – бояться її і хочуть залишатися завжди «маленькими».

Отже, перше моє завдання сподобатися дітям не тільки як вчитель, а можливо, як друг, з яким можна поговорити щиро, погратися, посміятися. Потім виникає наступна проблема: як зробити так, щоб було бажання вчитися і як правильно для цього організувати уроки.

Тому, під час проведення уроків, я використовую інтерактивні технології, їх суть в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, частина уроку проходить у вигляді гри, до чого звикли діти.

Організація інтерактивного навчання передбачає використання життєвих ситуацій і досвіду учнів, рольових ігор, спільне вирішення проблем.

Інтерактивні технології потребують певної зміни у житті всього класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і вчителя.

Власний досвід показує, що починати необхідно з поступового використання технологій – і вчителеві та учням треба звикнути до них. Спочатку я проводжу з учнями особливе заняття і розробляю з ними правила роботи в класі. Налаштовую дітей на сумлінну підготовку до інтерактивних занять. Використовую спочатку прості інтерактивні технології:

- робота в парах;

- робота в малих групах;

- «Мозковий штурм»;

- «Мікрофон» і т.д.

Заняття з використанням інтерактивних технологій, проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплексованість в учнів з різним рівнем навчальних досягнень.

Головне, що настає розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків.

Серед інтерактивних методів навчання віддаю перевагу методу побудова «асоціативного куща». На початку роботи над складанням «асоціативного куща» визначаю одним словом тему, над якою працюватимуть діти, а учні пригадують все, що стосується цього слова.

Наприклад. Під час вивчення розділу «З чистого джерела народної мудрості» ( 3 клас) учні разом з вчителем отримують такий « асоціативний кущ» .

Під час вивчення твору Євгена Гуцало «Перебите крило» (3 клас) учні перед уроком отримують випереджаючі завдання, а потім на уроці створюють «асоціативний кущ».

- Інформаційна група готує відомості про лелеку;

- Фольклорна група збирає розповіді про цього птаха;

- Художники створюють малюнки;

- Читці підбирають вірші про лелеку;

- Аналітики роблять висновки про цього птаха.

Отже, на дошці перед очима дітей виникає, за їхніми відповідями цікавий «кущ», який має в собі багато інформації.

У своїй практиці використовую технологію «Робота в парах». Даю учням завдання:

- обговорити хід розв’язування прикладу (задачі), а потім самостійно записати розв’язок у зошит;

- розробити запитання до інших учнів класу.

Технологія «Учусь сам – навчаю іншого» ( робота в парах). Учні виймають із конвертів задачу (на сніжинці, на листочку, на рукавичці).

На рукавичці – правильне розв’язання, а на сніжинці – з помилкою.

Наприклад.

Задача 1 (на сніжинці).

Для 6 однакових вікон потрібно 24 м деревини. Скільки вікон зроблять з 36 м деревини?

1) 24 : 6 = 4 (м)

2) 36 – 4 = 32 (в)

Відповідь: з 36 метрів матимуть 32 вікна.

Задача 2 (на рукавичці ).

Для 6 однакових дверей потрібно 36 м деревини. Скільки дверей зроблять із 54 м деревини?

1) 36 : 6 = 6 (м)

2) 54 : 6 = 9 (дв.)

Відповідь: з 54 метрів зроблять 9 дверей.

Завдання учням. Прочитайте умову, проаналізуйте розв’язання. Зробіть висновок: задача розв’язана правильно чи є помилка. Доведіть сусідові по парті свою точку зору.

Робота в групах дає змогу набути навичок спілкування та співпраці.

Наприклад ( 3 клас). Робота над словниковим словом « криниця».

1 група – скласти словосполучення зі словом «криниця».

(Над криницею схилилась верба)

2 група – скласти словосполучення зі словом « криниця»

(Криниця (яка?) нова, чиста, глибока)

3 група – дати тлумачення слова «криниця».

(1.Глибоко викопана, захищена від обвалів яма, що слугує для черпання води з водоносних шарів землі.

2.Скарбниця чого–небудь)

4 група – дібрати спільнокореневі слова.

( Криниця, криничка )

5 група – знайти синоніми до слова «криниця»

( Криниця – колодязь, джерело).

6 група – пригадати вірші, загадки зі словом «криниця».

Уроки математики за інтерактивними технологіями я проводжу з 1 по 4 клас. Різниця полягає у виборі методів навчання залежно від вікових особливостей учнів.

У 1 і 2 класах застосовую більше унаочнення, роздаткового матеріалу, шаблонів, тоді як у 4-му класі – планую самостійну роботу учнів.

Наприклад, під час вивчення у 1 класі теми «Порівняння чисел» при організації навчальної діяльності учнів використовую такі інтерактивні форми роботи як:

- порахуйте до 20 «ланцюжком»;

- порахуйте від 20 до 1 «ланцюжком»;

- робота в парах (у кожній парі кожний учень записує три одноцифрових і три двоцифрових (до 20) числа. Товариш у парі називає у роботі свого товариша: парні, непарні числа; найбільше і найменше числа).

На уроках для перевірки правильності виконання письмових завдань використовую технологію «мікрофон». Представлення пояснень починають учні словами: « Я вважаю, що відповідь…, тому що…».

У своїй роботі намагаюся використовувати метод «Займи позицію», залучаю дітей до дискусії.

3 – й клас. Тема. Прийшла зима біловолоса. А.Бобенко.

На етапі актуалізації опорних знань учням пропоную ділову гру «За і проти».

На уроках використовую навчальні ігри – які є однією з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини. Ігри пожвавлюють урок, стимулюють і підтримують інтерес до вивчення предметів, розвивають мислення, уважність. Наприклад. «Шостий - зайвий». За граматичною ознакою слова об’єднані у групи. Але одне з них – зайве.

1) Вовк, злий, лисиця, хвіст, весна, ластівка (злий).

Вгадай предмет за ознаками.

1) Жовтий, кислий, ароматний, вітамінний (Лимон).

Гра «Мовчанка» (математичний диктант). Показую приклад, написаний на аркуші: 2 7; 3 4; 5 2; 4 5; 6 3; 7 5. Учні записують результати, а потім один з учнів зачитує свої результати – учні картками сигналізують правильність відповіді.

Унаочнення у початкових класах застосовують з метою збагачення та розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвитку спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного навчання й систематизації навчального матеріалу.

Молодші школярі – це вчорашні діти дитячого садка. Вони мислять конкретно, образами.

Залучити кожного учня до активної діяльності на всіх етапах уроку, сформувати поняття, стійкі навички допомагають опорні схеми. Дуже важливо, щоб вони не висіли, як плакати, а постійно підключалися до роботи на уроці. Краще розташовувати їх у правому верхньому кутку дошки. Коли учень відповідає на запитання вчителя, користуючись опорою, зникає скутість, страх помилитися. Схема стає алгоритмом міркування й доказу, а вся увага спрямовується на суть, міркування, усвідомлення залежностей і зв’язків.

У своїй роботі також звертаю увагу на диференціацію навчання ( цей метод навчання застосовую при поясненні нового матеріалу, розв’язуванні задач).

Застосування інтерактивних технологій та нетрадиційних форм роботи допомагає учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, реалізовувати індивідуальні можливості.

/Files/images/IMG_0657_Perfect365.jpg

/Files/images/P1019418 (2).jpg

Кiлькiсть переглядiв: 34

Коментарi