Слюсаренко Наталія Миколаївна-

заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель географії, учитель вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, нагороджена нагрудним знаком "Відмінник освіти України"

/Files/images/IMG_0277.JPG

Стаж роботи - 32 роки.

Інтернет-ресурс: slysarenkonm. blogspot.com

Проблемне питання, над яким працюю як заступник директора: " ".

Проблемне питання, над яким працюю як учитель "Формування екологічно грамотної особистості під час вивчення географії та пошуково-дослідницької роботи ".

Програма проведення науково-дослідницької та експериментальної

«Не знаю, що буде після нас,

В які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомиться – це час.

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

А ми – нічого, пройдемо, як тіні.

Щоб тільки неба очі голубі,

Цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

Щоб ці слова не вимерли, як руди.

Життя іде і все без коректур.

І як напишеш, так уже і буде»

Ліна Костенко

Актуальність дослідження.

Сучасна молодь вступає в життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції.

Неконтрольоване зростання населення Землі, кількість якого вже перевищила критичну межу, дедалі більше забруднення атмосфери, гідросфери та атмосфери, накопичення величезних об’ємів відходів людської діяльності при одночасному виснаженні майже всіх видів природних ресурсів призвели до розвитку глобальної екологічної кризи. Біосфера сьогодні вже не спроможна само очищуватися і самовдосконалюватися – вона дедалі деградує. Людству загрожує вимирання, якщо воно не змінить свого ставлення до природи, не змінить стилю своєї діяльності й існування, не переоцінить життєвих цінностей.

Людству потрібна нова філософія життя, висока екологічна культура і свідомість. Настав час керуватися в наших діях правилами іншого гуманізму – екологічного. Основна його дія – людина є лише часткою природи й космосу, з законами і силами, яких вона повинна рахуватися. Не владарювати над природою, а співіснувати з нею, бути не «царем» природи, а її частинкою. У XXІ столітті людина повинна вступити з новою філософією життя – екологічною, згідно з якою вона є часткою єдиної людської родини, планетарного братства з новою екологічного етикою, що базується на шануванні всіх живих істот Землі. Хочеться пам’ятати слова видатних людей:

а) мислителя Л.Сенеки, сказані ще в І ст. н.е.: «Жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне й те саме»;

б) академіка М.Амосова: «Охорона природи повинна стати моральною категорією і користуватися пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій і компромісів»;

в) видатного педагога, нашого земляка В.О.Сухомлинського: «Гадаю, що школа майбутнього повинна якнайповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що може зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які ми маємо…»

Мета і завдання дослідження.

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес на уроках географії та в позакласній роботі .

Предмет дослідження – доцільність формування екологічної грамотності особистості в умовах предмету географія, розробка випускника гімназії екологічно грамотного, який розуміє зв’язок в системі «людина-природа-виробництво», здатного передбачати наслідки впливу людської діяльності на природу і людину.

В основу дослідження покладена Концепція екологічного виховання:

· розуміння учнями актуальності проблеми, визначення перспектив їх вирішення;

· виховання екологічного мислення;

· формування навичок само оцінювання;

· набуття учнями певних знань та вмінь, які необхідні для комплексної суспільно активної роботи;

· введення учнів у світ соціальної екології, геоекології, неосфери;

· широке використання краєзнавчого матеріалу;

· відпрацювання правил особистої природоохоронної поведінки;

· вміння застосовувати теоретичні знання на практиці;

· досягнення високих показників екологічної культури учнів;

· переорієнтація, зміна мотивів та цінностей щодо навколишнього середовища;

· дотримання правил поведінки в природі;

· позитивні уміння в способі життя;

· участь в екологічній діяльності.

·

Основні ідеї дослідження.

Ø Визначення змісту поняття «екологічна культура», «екологічне виховання», «екологічна освіта».

Ø Створення навчально-виховного середовища на уроках географії і в позаурочний час на засадах зв’язку між теоретичною та практичною діяльністю учнів.

Ø Визначення основних шляхів та умов, що сприяють формуванню екологічних знань та вмінь.

Ø Створення центру екологічного виховання в гімназії.

Ø Створення концепції моделі випускника гімназії – екологічно грамотного,

Достовірність результатів забезпечується:

v Теоретичним аналізом ( підготовкою дослідницьких проектів)

v Методами якісного та кількісного аналізу результатів дослідження.

Реалізація мети з огляду на означений об’єкт, предмет і гіпотезу наукового пошуку зумовили необхідність розв’язання таких основних завдань:

§ окреслити основні компоненти понять екологічна культура», «екологічне виховання», «екологічна освіта»;

§ дослідити умови співпраці учитель-учень, учень-учитель, батьки – учні – учитель;

§ узагальнити основні шляхи, форми та засоби та обґрунтувати доцільність їх застосування на сучасному етапі розвитку суспільства;

§ запровадити викладання спецкурсу «Основи екології»;

§ розробити модель екологічно грамотного випускника гімназії.

Наукова новизна і практичне значення.

Наукова новизна і практичне значення дослідження полягає в забезпеченні комплексного підходу до визначення змісту основних компонентів, умов і шляхів формування екологічного світогляду особистості на засадах основних методів навчально-виховного процесу на уроках географії та в позакласній роботі. Використання матеріалів дослідження можливе для реалізації спецкурсу «основи екології» на уроках географії, інтегрованих уроків природничого циклу та роботи еколого - географічного гуртка. Впровадження результатів дослідження здійснюватиметься шляхом творчого їх використання в загальноосвітніх навчальних закладах. Цьому сприяють науково-практичні семінари, конференції, дискусії, творчі зустрічі, публікації в фахових виданнях.

Етапи роботи.

1. Підготовчий етап.

· опрацювати науково-методичну, психолого-педагогічну, екологічну літературу;

· підготувати обґрунтування досліджень;

· провести з учнями конференцію «Загальні екологічні проблеми»;

· розробити завдання для практичної роботи на уроках географії.

2. Діагностико-концептуальний етап.

· розробити методологічну модель екологічного потенціалу навчального матеріалу на уроках географії;

· розробити модель екологічного виховання в позакласній та суспільно-корисній праці;

· розробити курс екскурсій у природу, метою яких є вивчення рельєфу та корисних копалин району та області , ознайомлення з фауною та флорою;

· організувати зустрічі із знавцями рідного краю;

· на основі аналізу опрацьованих науково-методичних джерел та практичного досвіду визначити поняття «екологічна культура», «екологічне виховання»;

· провести семінар з проблеми «Екологічна освіта та виховання учнів на уроках природничого циклу».

3. Організаційно-прогнозуючий етап

· провести моніторинг формування екологічної вихованості учнів;

· організувати роботу над учнівськими творчими проектами;

4. Формувальний етап

· запровадити творчий проект «Екологічна Новоукраїнщина»;

· формувати екологічну культуру учнів.

5. Узагальнюючий етап.

· забезпечити кількісний та якісний аналіз проведеної роботи.

Очікувані результати.

v узагальнення основних шляхів, форм та умов, які сприяють формуванню екологічної культури;

v на основі проекту розробка програми «Екологічна Новоукраїнщина» ;

v проведення загально гімназійної конференції з проблем навколишнього середовища ново українського району;

v оволодіння педагогом інформацією в суміжних галузях знань.

Кiлькiсть переглядiв: 64

Коментарi