Товмаченко Анжеліна Вікторівна-

заступник директора з виховної роботи, учитель російської мови, учитель І кваліфікаційної категорії

/Files/images/Рисунок2.jpg

Стаж роботи - 36 років

Проблемне питання

« Формування громадянської активності гімназистів засобами проектної технології»

Виховання в молодого покоління почуття любові до Батьківщини, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу. Проблема виховання громадянина-патріота постала перед людством тоді, коли виникла перша держава, і актуальною вона буде доти, поки держава існуватиме як соціальний інститут, адже існує пряма залежність між державою і людиною.

Якісно нову демократичну державу можуть створити лише свідомі громадяни, які люблять Україну, свій народ, націю й готові самовіддано служити їх інтересам. А життя й щастя кожної людини значною мірою залежить від долі Батьківщини, що гарантує її особисту безпеку, створює умови праці й відпочинку, захищає соціальні інтереси.

Але реальність сьогодення свідчать, що між декларацією мети й реальним життям знак рівності поставити не можна. Сьогодні в Україні зростає кількість злочинів, скоєних молоддю й неповнолітніми, зростає чисельність наркоманів і хворих на СНІД, туберкульоз, алкоголізм та інші захворювання, набули поширення хамство, уседозволеність, проституція. Стрімко йде процес здичавіння людини, руйнація зазнає свідомість молодого покоління. Тому важливою і актуальною є зміна концептуального мислення населення, формування активної громадянської позиції.

Виховати громадянина – означає підготувати особистість до участі в розв’язанні нагальних і перспективних завдань держави, до управління її справами й виконання функцій трудівника й господаря, громадянського діяча й захисника Батьківщини. Для цього потрібно сформувати в неї комплекс особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою до повсякденних дій, вчинків, поведінки. Серед них:

Ø повага до Конституції,законів української держави, прийнятих у ній правових норм, сформована потреба в їх дотриманні, висока правосвідомість;

Ø повага до батьків, свого родоводу, до традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його представника, спадкоємця й наступника;

Ø досконале знання державної мови й володіння нею, постійна турбота про піднесення її престижу й функціонування в усіх сферах суспільного життя й побуту;

Ø гуманність, шанобливе ставлення до культури, традицій, звичаїв національних меншин, що проживають в Україні, висока культура міжнаціонального спілкування;

Ø дисциплінованість, працьовитість, завзятість, творчість, почуття дбайливого господаря своєї землі, піклування про її природу, екологію;

Ø патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність і мужність, суспільна ініціативність і активність, готовність трудитися для розвитку Батьківщини, захищати її, підносити її міжнародний авторитет;

Ø фізична досконалість, моральна чистота, висока художньо-естетична вихованість.

Виховання особистості має бути спрямованим передусім на розвиток патріотизму – любові та поваги до свого народу, до України. Невід ємною частиною цього поняття є повага до державних символів. Не випадково в усіх класних кімнатах гімназії розміщені куточки державних символів. Але потрібно, щоб діти знали й символіку рідного краю – Кіровоградщини та Новоукраїнки. Опитування учнів показало, що 12% із них не ознайомлені із символікою Кіровоградщини, 9% не знають символіки рідного міста. Майже всі старшокласники при опитуванні вели мову про загальні поняття патріотизму. На запитання «Як ти можеш піднести авторитет гімназії і що треба зробити для її процвітання?», учні відповідали, як правило, «Краще вчитися». Практично ніхто не вів мову про найелементарніші речі: підтримання порядку й чистоти в гімназії, зміцнення дисципліни, збереження майна, відповідальність за власну поведінку і вчинки. Хочу зазначити, що певна провина за ці негаразди лежить і на нас – педагогах. Ми не повинні залишати поза увагою жодного порушення дисципліни. Інакше покращення не буде.

Незаперечним показником національної свідомості є знання рідної мови, адже саме мова є головним «ключем» до оволодіння національною культурою. Патріотизм нерозривно пов’язаний з оволодінням кожним учнем як своєю рідною, так і державною мовами.

Проте викликає занепокоєння той факт, що більшість наших дітей читають літературу тільки за шкільною програмою. Зрозуміло, що в час комп’ютеризації й телебачення багато цікавої й корисної інформації можна почерпнути з Інтернету, телепрограм, але ж в усі часи найкращим учителем і вихователем була і буде книжка. Про це не слід забувати.

Стрижнем громадянського виховання є формування в учнів громадянських поглядів, переконань, поведінки, єдності слова і діла. Виховання громадянина передбачає створення умов для всебічного й гармонійного розвитку особистості, виховання в неї громадянської свідомості, активності й відповідальності. Провідне місце в цьому процесі займає формування громадянської відповідальності, яка передбачає добровільний вибір особистістю поведінки, що відповідає таким важливим категоріям, як обов’язок, ініціативність, дисциплінованість, самостійність, вимогливість і принциповість. Виховати відповідальність – означає розвинути в учнів здатність до самодисципліни, самоконтролю, самооцінки, навчити підпорядковуватися вимогам суспільства, діяти відповідно до моральних і правових норм.

Загальновідомо, що створити порядок у державі й забезпечити особисту свободу громадян можливо лише за умови дотримання кожним особистої й громадської дисципліни. Учень гімназії повинен бути підготовлений до боротьби за дотримання порядку й дисципліни в суспільстві. Але як він це буде робити, якщо ми не навчимо його цьому за шкільною партою?

Значне місце в змісті громадянського виховання займає моральність особистості й формування культури поведінки, яку визначають такі якості, як доброта, совість, милосердя, чесність, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, повага і любов до своїх батьків. Моральна свідомість дає змогу побачити й усвідомити ту межу моральної поведінки, за якою починається аморальні й протиправні вчинки. Високоморальна свідомість стимулює соціально ціннісну поведінку, застерігає від правопорушень. Саме в цьому питанні повинна бути найтісніша співпраця школи із сім єю.

Великі можливості в розвитку громадянської активності гімназистів має учнівське самоврядування. У спільній роботі в учнів формується активність, відповідальність, самостійність, якості лідера.

Таким чином, формування особистості як громадянина, збереження духовності й моральності є результатом усієї виховної роботи, співпраці всіх учасників педагогічного процесу.

Ефективним дидактичним засобом активізації пізнавальної й творчої діяльності, розвитку креативності й водночас формування певних рис особистості, в тому числі й патріотизму, є метод проектів, зорієнтований на застосування фактичних знань, умінь і навичок учнів та набуття нових, часто шляхом самоосвіти. Робота над проектом – практика особистісно орієнтованого навчання і виховання у процесі конкретної праці учня на основі його вільного вибору з урахуванням його інтересів. Таким чином, проект – це цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси учнів.

Отже, сутність проектної технології – стимулювання інтересу учнів до певних проблем і розв’язання конкретними діями однієї або цілої їх низки.

Анкета для учнів

1. Чим і ким, на вашу думку, Україна може пишатися?

2. Яку користь ти можеш принести своїй країні в майбутньому?

3. Яким цінностям, на твою думку, потрібно віддавати пріоритет у вихованні: загальнолюдським чи національним?

4. Звідки ти береш інформацію про політичне життя в світі?

5. Які періодичні видання ти знаєш і яким віддаєш перевагу?

6. У чому ти вбачаєш роль своєї сім ї у формуванні тебе як громадянина?

7. Як ти готуєшся захищати Батьківщину?

8. Чи потрібні години спілкування в гімназії? Які з них тобі найбільш запам’ятались?

9. Що ти знаєш про символіку гімназії?

10. Твої пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в гімназії.

Анкета для батьків

1. Ваша освіта.

2. Чи цікавитесь Ви педагогічною літературою?

3. На яких принципах побудовані взаємовідносини в Вашій сім ї?

4. Коли в останній раз Ви обговорювали в родині прочитану книжку?

5. Чи розповідаєте Ви дитині про те, яким Ви були підлітком, з якими проблемами Вам довелося зіткнутися?

6. Чи цікавитесь Ви життям дитини поза домівкою?

7. Які сімейні традиції є в Вашій сім ї?

8. Чи намагаєтесь Ви виховувати дитину на прикладах старших поколінь?

9. Що, на Вашу думку, є найскладнішим у вихованні дітей?

10. Про що Ви хотіли б дізнатися на батьківських зборах?

11. Яку допомогу Ви могли б надати класному керівникові у формуванні класного колективу?

Кiлькiсть переглядiв: 17

Коментарi