Готовність та адаптація здобувачів освіти

до навчання у школі

Психологічна готовність до школи – це комплексний показник, що дозволяє прогнозувати успішність або неуспішність навчання першокласника. Визначення психологічної готовності дітей до навчання у школі є одним з найважливіших практичних завдань психологічного супроводу. Завдяки цьому можна виявити труднощі, які впливають на рівень розвитку навчання у школі та надати необхідну психолого-педагогічну допомогу дітям.

Об’єкт дослідження – психологічна готовність дітей до навчання у школі

Предмет дослідження – загальна готовність до школи, розвиток психічних процесів.

Мета: визначити рівень готовності до навчання у школі, обговорення деяких аспектів психологічних особливостей дітей, їх психічний розвиток; здобути інформацію про статус першокласників, необхідну для профілактики й усунення труднощів шкільної адаптації.

Завдання:

ü Провести діагностику по визначенню розвитку дитини, виявити труднощі, які перешкоджають адаптації до навчання;

ü Надати психологічну допомогу (розвивальну роботу) дітям, в яких виявлені низькі показники шкільної зрілості;

ü Провести консультування батьків, класних керівників щодо готовності дітей до навчання.

При перевірці адаптації дитини використовувались проективна методика «Я у школі», «Розвиток психічних процесів» за Н.О.Головань (мислення, пам'ять, увага), Загальна шкільна зрілість Йрасика-Керна.

Висновок: У вересні 2021 р. до 1 класу вступило 32 здобувача освіти серед них є дитина з інклюзивною формою навчання. З вересня по жовтень була проведена робота по адаптації дітей до школи. За результатами спостережень та досліджень розвитку психічних процесів дітей (мислення, пам'ять, увага), а також особистісна готовність, яка визначається за рядом критеріїв. Одним із них є ставлення дитини до школи, до навчання, до вчителя. Де дитині пропонується дати відповідь на питання:

- Чи хочеш ти йти до школи?

- Що тобі найбільше подобається у школі?

- З яким настроєм ти йдеш до школи?

Можна зробити висновок, що більшість дітей мають бажання ходити до школи, а також з добрим настроєм відвідують її. Серед дітей 19 (59%) – подобається навчатися (писати, читати), уроки математики, української та англійської мови, ліпити, малювати, всесвіт, музичне мистецтво, фізична культура.

Серед дітей 10 (31%) крім навчання ще обирають – перерви, ігри з дітьми, конструктор, складання лего, книжки, вчитель, бігати, їдальня тобто у де кого сформована зовнішня мотивація до навчання. Також 10 (31%) здобувачів освіти існує тих, хто не дуже виявляє бажання ходити до школи, а причини називають такі: (робити уроки, кричать, роблять зауваження, погані оцінки –(1 крило)).

Результати розвитку психічних процесів 1класу

Високий

Добрий

Середній

Низький

МИСЛЕННЯ

Узагальнення

6%

88%

6%

0%

Швидкість

16%

19%

13%

25%

Логіка

22%

31%

28%

19%

ПАМ'ЯТЬ

Слухова

0%

6%

69%

25%

Зорова

22%

44%

28%

6%

Механічне

0%

0%

0%

100%

Переключення

уваги

0%

19%

22%

59%

Загальна шкільна зрілість дає цілісне уявлення про рівень психічного розвитку дитини

Високий рівень – 19%

Середній рівень – 78%

Низький рівень – 3%

У першому класі 1 (3%) дитина має низький рівень психічного розвитку, що може негативно впливати на навчання у школі.

Психічні процеси дітей розвинуті на достатньому рівні – вони можуть узагальнювати та класифікувати предмети, а також добре запам’ятовувати матеріал за допомогою зорової пам’яті. Крім того діти 6 – 7 років мають схильність до механічного заучування, тому кращий результат механічне запам’ятовування можна вважати середній і низький рівні.

Отже, якщо порівняти результати досліджень з минулими роками, то у цьому році деякі діти менш готовими прийшли до школи, розвиток дітей має нижче показники, ніж минулорічні. Також більшість дітей цього року не мають бажання йти до школи.

Таким чином вчителю під час занять потрібно приділяти особливу увагу дітям, які мають труднощі з адаптацією до навчання та на розвиток психічних процесів: увага, мислення, пам'ять.

РЕКОМЕНДАЦІЇ.

- Провести корекційні заняття по адаптації дітей до школи та на розвиток пізнавальних процесів.

- Класному керівнику та асистенту вчителя слід звертати більше уваги на дітей з низьким бажанням ходити до школи.

- Залучати дітей до групових форм роботи, де б вони допомагали один одному.

- Емоційний стан учителя впливає на емоційний стан дитини на уроці.

- Дозволяти учням помилятися, бо вони ще вчаться. Ставитися до помилок спокійно.

- Створювати ситуацію успіху на уроці.

- Враховувати індивідуальні особливості учня.

Кiлькiсть переглядiв: 66

Коментарi